Програма виховання і навчання «Дитина»

Прилучаємо дітей до музичної скарбниці

Залучення дітей до скарбниці вітчизняного і світового музичного мистецтва в дитячому садочку бажано здійснювати у різноманітних формах організації музичної діяльності.Це, насамперед, найдоступніша кожній дитині самостійна музична діяльність дошкільнят і найбільш поширена в дитячому садочку — музика у по¬всякденному житті. Музичні заняття є провідною формою музичної діяльності дітей. Усталеними формами організації музичного виховання малят сталимузичні розваги і музично-театралізовані свята, які дають можливість дітям по-справжньому пережити художньо - естетичну природу музичного і музично-пластичного мистецтва як мистецтва вираження емоцій і почуттів, взаємодії виконавців і глядачів. Розглянемо їхні особливості.Спільною умовою гармонійного і різнобічного музичного розвитку дошкільників у всіх формах орга¬нізації музичного виховання є гуманізація музично-педагогічного процесу: дитина з її особистісними та індивідуальними відмінностями знаходиться в центрі уваги музичного керівника і вихователя. Освітній процес стає процесом їхньої партнерської взаємодії, співробітництва, співтворчості з урахуванням дорос¬лими вікових можливостей і зони найближчого роз¬витку дітей, інтересів кожної дитини, її особистих му¬зичних успіхів, з шанобливим ставленням до творчих проявів дошкільняти тощо.Вихователям і батькам бажано підтримувати що¬найменшу самостійну музичну діяльність дітей, їхню активність, ініціативність: згадування у вільний час знайомих музичних забав, співаночок, танцюваль¬них рухів, хороводів, таночків; використання в ігрових ситуаціях музичних іграшок-інструментів; звернення до улюбленого музичного репертуару, варіювання його; гру в музичне заняття, оркестр, театр; влаштовування міні-концертів для ляльок і дітей у групі; прояви ди¬тячої творчості — вигадування музично - ігрових образів і танцювальних рухів, виспівування власного ім'я, імпровізування мелодій і музикування на улюбленому дитячому музичному інструменті, музично-пісенно-пластичне обряжання гри, казочки тощо. З боку до¬рослих ця діяльність дітей вимагає спостереження за ними і непрямого впливу у вигляді організації спри¬ятливих умов для дитячих музичних проявів.

/Files/images/angliyskiy/Фото28958.jpg

Введення музики у повсякденне життя малят потребує від вихователів, музичного керівника, інструктора з фізичного виховання естетичного смаку, творчої вигадки, ініціативи, своєчасної підтримки дитячих пропозицій щодо підбору і застосування музи¬ки у різноманітних ситуаціях.У дошкільній групі бажано створювати атмосферу повсякденного звернення до музики як до життєво необхідних дитині гарних емоційних вражень. Збагачувати досвід дітей у повсякденному житті необхідно красивою музикою у виконанні до¬рослих і дітей, за допомогою аудіо- (грамзапис, фо¬нограма) та відеозасобів (діафільми, мультфільми, те¬лепередачі тощо); слуханням музично ілюстрованих казок, української народної музики і музики інших народів, музичних творів з класичної вітчизняної і світової спадщини, сучасної дитячої музики.Радимо педагогічно доцільно використовувати музику у різних видах дитячої діяльності, насамперед — в ігровій (народна гра з піснею, розігрування дитячої пісні, мирилки, драматизація казки тощо), а та¬кож у художніх діяльностях (малювання, ліплення народної іграшки, витинанки), в процесі сприймання дітьми літературних творів, при ознайомленні з при¬родними явищами, під час бесід з дітьми і на заняттях з розвитку мовлення у ранковій і ритмічній гімнастиці, у побутових ситуаціях і в години дозвілля в групі, на прогулянці тощо.На музичних заняттях бажано створювати атмосферу поваги до кожної особистості, її інтересів, до думки дитини про музику, заохочувати щонайменшу індивідуальну виразність виконавства, підтримувати творчі прояви, успішність дітей. Разом із універсаль¬ним схваленням «молодець» — мотиваційна оцінка музично - естетичної успішності дітей чи окремого дошкільняти. Порівняння особистих успіхів дитини здійснювати з її власними, а не іншого малюка. Все це — важливі ознаки гуманного ставлення до дити¬ни. Особистісному зростанню малюків у процесі му¬зичної діяльності сприятиме створення проблемних ситуацій морального вибору. Наприклад, всі праг¬нуть побратися парами, включаючи вихователя, одна дитина — зайва. Вихователь не біжить на допомогу. Нехай діти самі звернуть на це увагу і знайдуть рі¬шення: хтось утворить трійку замість пари, або зай¬вий здогадається взяти музичний інструмент і приєднатися до музичного керівника, акомпануючи тощо.Збагаченню естетичного сприймання дошкільників, емоційному переживанню музики, усвідомленню ними виконавського характеру музичного і музично-плас¬тичного мистецтв сприятиме творча організація музич¬ного сприймання дітей, гнучке використання традиційних і нових методичних прийомів. Так, класичну музику не розтлумачувати до примітивного рівня, але давати загальну естетичну установку і право індивіду¬ального осмислення твору. Сприйманню фольклорної спадщини сучасною дитиною допомагати наближенням атмосфери музичного заняття до народного побуту¬вання і виконавства, поєднанням у свідомості дітей культурного минулого із теперішнім її досвідом. Су¬часні музичні твори асоціювати із життєвими пере¬живаннями сьогодення.Вихователь у процесі музичного заняття всіляко використовує позицію «разом з дітьми», показуючи особистий приклад вслуховування в музику, вислов¬лювання власного ставлення до музичного явища. Він має проявляти зацікавленість у музично-дидактичних іграх, активність у музично-рухових діях (разом за¬хоплюємось грою, розігруємо хоровод, розважаємось в рухливій забаві тощо), у співах, у грі на музичних інструментах.Доцільно запрошувати дітей як на групові занят¬тя, так і на заняття підгрупами, індивідуальні. Із старшими дошкільниками це можуть бути заняття по оволодінню українськими танцювальними рухами ок¬ремо з підгрупою хлопчиків чи дівчаток. У різнові¬ковій групі деякі пісні доречно розучувати тільки з підгрупою молодших або старших дітей. Індивідуаль¬но запросити для слухання музики і музично-рухового її відтворення треба дитину, яка тривалий час не відвідувала садочок; окремо зайнятися музикуванням з особливо здібною дитиною тощо.Бажано відповідно до рівня музично-естетичного розвитку дітей на даний час, поставленої навчально-виховної мети, до актуальних художньо - естетичних завдань роботи з групою планувати доречний тип за¬няття: традиційне, тематичне, домінантне, комплексне. У кожному з них можуть бути використані нетрадиційні підходи, методи, прийоми. Але це поняття деякою мірою відносне. Адже для одних педагогів, наприклад, створення атмосфери народного побуту¬вання українського хороводу в занятті або сюжетність заняття чи деякі ігрові прийоми є ще нетрадиційни¬ми, а для інших — досить усталеними.

Традиційне музичне заняття повною мірою відповідає як віковим особливостям дітей дошкільно¬го віку, так і специфіці музичного мистецтва. По¬єднання в занятті таких, пропонованих програмою видів дитячої музичної діяльності, як слухання музи¬ки, співи, пісенна творчість (у старших групах), музично-рухова діяльність, творчість у рухах і плас¬тиці (починаючи з середнього віку), гра на дитячих музичних інструментах, музично - дидактичні ігри дає можливість переключати увагу дітей з одного виду діяльності на інший і водночас зосереджувати її саме на музичних діях. Таке поєднання діяльностей запобі¬гає появі втомлюваності дітей, зберігає їх працездат¬ність, дає переваги у більш-менш рівномірному фор¬муванні у дітей вмінь і навичок з кожного виду му¬зичної діяльності, а значить — сприяє гармонійному розвитку музикальності дітей. У сукупності всі види дитячої музичної діяльності в традиційному занятті ре¬презентують для дошкільників основні види музичної практики людини (музична творчість, музичне вико¬навство, музичне сприймання) та музичного мистецтва (інструментальне, вокально-хорове, музично-хорео¬графічне) і, таким чином, формують у дитини почат¬кові уявлення про цілісність і різноманіття мистецтва. Отже, традиційне заняття бажано розуміти не як застаріле, а як таке, що відповідає особливостям роз¬витку дошкільників і музичного мистецтва в цілому, як традиційно усталене в основних рисах, випробува¬не дошкільною практикою.Упродовж року музично-освітній зміст занять ін¬тегрується (за Д. Б. Кабалевським) у трьох провідних темах: які емоції і почуття передає і викликає музика ? про що розповідає музика ? як розповідає музика? У дошкільній музичній освіті ці теми визна¬чають послідовність опанування музичним твором у цілому, отже, властиві методиці будь-якого заняття.Проте виховний зміст тематичних музичних занять із дошкільниками може бути виражений па¬літрою життєвих тем, близьких і зрозумілих, достат¬ньо або мало відомих дітям, але актуальних для їх особистісного виховання в цілому і для музичного розвитку зокрема. Якщо в молодшому і середньому дошкільному віці переважає тематика іграшкового світу — В гостях у лялечки. Бал новорічних іграшок, природних явищ — Сонечко і дощик, пір року — Як зима і весна зустрічаються, то в старшому дошкільному віці ра¬зом з тим характерною стає тематика соціального і су¬то музичного спрямування — Різдвяні музичні поба¬жання, Пісенність поезій Лесі Українки, Великодня гаївка, Дивовижний світ музичних звуків, Три кити музики, Танцювальні жанри музики, Пісні улюбле¬ного композитора, Прародичі фортепіано тощо.У контексті різноманітних життєвих тем діти пе¬реживають емоції, визвані музикою, з'ясовують по¬чуття, які передає і викликає у них музика. Вони визначають зміст музичних п'єс та музичні засоби вираження людських почуттів, думок, конкретного змісту в музичному творі, тобто з'ясовують, про що і як розповідає музика. Таким чином, зміст музич¬ної діяльності пов'язується для дітей з широкою куль¬турною інформацією і спеціальною музичною (види, жанри музичного мистецтва, творчість поетів і ком¬позиторів, специфічна термінологія, засоби музичної виразності тощо)

.Домінантні музичні заняття дають можли¬вість начебто зануритись із дітьми у конкретну діяль¬ність, створити атмосферу відповідного музичного мис¬тецтва — інструментального, музично-хореографічного, вокально-хорового, збагатити уявлення дітей про особ¬ливості цього мистецтва, удосконалювати у дітей ви¬конавські музичні навички, розвивати творчі вміння, опановувати музичний репертуар до очікуваних свят.Маємо зауважити, що в домінантному занятті ба¬жано варіювати дитяче музичне сприймання, колек¬тивне та індивідуальне виконання пісень чи рухів дітьми, творчі завдання для малюків, почергове виконавство дітей і дорослих, щоб не перевантажу¬вати, не втомлювати дітей. Методи і прийоми в та¬кому занятті мають бути особливо зваженими і різно¬манітними.

У комплексних музичних заняттях інтегруються декілька видів діяльності, переважно художніх. Це дає можливість, наприклад, успішніше спрямовувати розви¬ток дитячої творчості. На такому занятті одна дитина краще виявить власні переживання музики у творчому імпровізованому таночку, друга — у музикуванні, дех¬то з дітей, вражений почутою музикою, проявить не¬абияку вигадку у словотворчості. Інші діти власні життєві уявлення яскраво втілять в аплікації чи малю¬ванні, у витинанці або ліпленні, можливо, всіх дітей захопить вигадування рухів у народній грі.Отже, кожна дитина індивідуально виявить власну творчість хоча б в одному або декількох видах мис¬тецької діяльності. Пік творчості у дітей на таких за¬няттях досить високий, тому що мистецька пошукова атмосфера комплексного заняття створює сприятливі умови для творчого вираження. Таке заняття може бути водночас тематичним, що підсилить його худож¬ньо - естетичну і життєву спрямованість для дітей.Своєрідність кожного типу музичних занять дає можливість більш успішно здійснювати музично-педа¬гогічну роботу з дітьми.


В оновленій програмі особливо важливими орієнтирами для педагогів є показники розвитку дітей по кожній віковій групі. Вони акцентують на основних результатах освітньої роботи протягом дошкільного дитинства. Привертаємо увагу музичних керівників і вихователів до деяких з них — як показників мис¬тецької активності дітей, важливих складових особистішої культури старшого дошкільника.
Дитина:
— виявляє активність у музично-естетичній атмосфері розваги і свята;
— вміє співпрацювати з дітьми і дорослими в процесі музичної діяльності;
— співвідносить індивідуальне музичне виконавство з виконавством інших;
— радіє особистим і колективним музичним успіхам;
— дістає задоволення від спілкування з приводу музики, засобами музики, від спільного переживання з іншими дітьми і дорослими культурно - мистецьких подій.

Такі якості дитини успішно формуються в усіх видах музичної діяльності, в різних формах організації музичного виховання та особливо в музичних розва¬гах і святах.
Музичні розваги є улюбленими для дошкільнят.
У програмі пропонуються різні види музичних розваг і наводяться приклади тематики деяких з них. Заохочення дітей до підготовки і участі в розвагах, вдум¬лива організація їх, перспективне планування видів і тематики розваг, отже, систематичність проведення їх, сприятиме музично-естетичному розвитку дошкільників.
У розвагах бажано заохочувати малят в естетичній атмосфері разом з дорослими створювати собі гарний настрій, радіти спільним музичним забавам, співам, власним музичним проявам. Молодших дітей розва¬жають, переважно, педагоги і старші діти, залучаючи їх до нескладних музичних дій. Старші діти вчаться весело, музикально переживати разом з дорослими життєві та художні явища, відкривати для себе щось привабливе і нове, отримувати задоволення від вис¬тупів однолітків і педагогів. Дуже важливо підтрима¬ти творчі прояви дітей, допомогти кожній дитині пережити успіх від участі в музичних діях.
Ми радимо влаштовувати для дітей і разом з ними різні види розваг, тематика яких пропонується, варіюється вихователями і музичним керівником і обирається разом з дітьми. Насамперед, в усіх віко¬вих групах організовувати найважливішу для кожної дитини розвагу — день народження.
Бажано розвивати традиції обряжання святкувань днів народження та іменин дітей і дорослих доречни¬ми мистецькими ознаками, органічно поєднувати в цій розвазі традиційні життєві й музично-естетичні озна¬ки. Ними можуть бути словесні побажання іменинни¬ку або вітання у музичному, музично-пластичному, віршованому вигляді; листівки з вітаннями; хоровод Коровай; танець-запрошення, який починає іменин¬ник; ігри за бажанням дитини; невеличкий концерт силами самих іменинників з їх улюблених творів то¬що. Можливі й бажані менш вживані ознаки та індивідуально спрямовані прийоми: ласкаве виспіву¬вання ім'я іменинника, музичне вітання від музично¬го керівника, приємні й добрі слова і уклін-вітання хлопчиків чи граційний бальний уклін дівчаток, тан¬цювальні імпровізації на замовлену іменинником му¬зику, подарунки у вигляді намальованого портрету іме¬нинника від кожної бажаючої дитини, концерт на за¬мовлення «винуватця» події, «іменинне крісло» тощо.
У вигляді розваги радимо відзначати одне з на¬родних свят, яке здавна спрямоване до дітей — свято Миколая. Адже за тиждень у садочку святкуватиметься Новий рік. Бажано, щоб ця святкова розвага перед новим роком стала для кожної дитини так званим підсумком власного. морального зростання: як я змінився (змінилась) на краще протягом року; які добрі справи я зробив (зробила); я лише знаю, як чемно поводитись, чи поводжусь насправді так; які я знаю ввічливі слова і наскільки часто їх використо¬вую у спілкуванні з дітьми й дорослими; з якими проханнями я хочу звернутися до Миколая - про цу¬керки, горішки і пряники чи ще й з тим, щоб ма¬ма і тато помирилися, про бажану ляльку або про те, щоб одужала моя бабуся тощо.
Доречними у такій святковій розвазі стануть не¬величкі приклади морального зростання кожної дити¬ни, які пригадає та наведе вихователь. Можливо, ось такі. Наталка байдуже ставилася до квітів, дерев. Во¬на могла на прогулянці обірвати геть усі листочки з гілочки верби або зламати гілочку й кинути її. Але дівчинка замислилась над своїми вчинками, зрозуміла, як боляче вона робить вербі. Взимку дівчинка під¬ходила до квітів і віталася з ними, дбала про них. Наталка наче знайшла з ними спільну мову і роби¬ла добро їм. Тарасик восени приходив у садочок і похмуро, насупивши брови, опустивши голову, бурчав нам: «Здрастуйте». А зараз він вітається з нами, по-доброму сяючи очима, з посмішкою, ввічливими словами «доброго ранку». Навіть якщо сонечко на вулиці заховалося, то, здається, лише для того, щоб разом з Тарасиком завітати до нас.
Своєчасним у такій ситуації стане звернення дорос¬лого із проханням до всіх дітей пригадати ввічливі сло¬ва, які вони не просто знають, а з якими звертаються один до одного чи могли б звертатися. Пригадує ра¬зом з дітьми і називає рідко вживані слова й сам вихователь. Музичний керівник пропонує розіграти гру «Котилася торба», яка особливо подобається Тарасику можливістю танцювально імпровізувати і потребує ввічливого поводження: «Спробуйте, діти, привітно, ввічливо, з легким нахилом голови передавати торбу по колу з рук у руки. Тарасик, починай гру».
Музичною основою такої розваги якраз і стають улюблені ігри, пісні, таночки, музичні п'єси дітей, обов'язково — одна-дві пісні, присвячені святому Ми¬колаїв. Добре, якщо до цього дня випікатимуться ми¬колайчики, готуватимуться невеличкі подаруночки. Але, зауважимо, подаруночки не тому, що ось ця дитина ввічлива, а та — добре дбає про квіти у групі. Пода¬рунки від Миколая отримують тому, що він заохочує бажання дітей зростати чуйними, добрими, чемними і, знаючи, як вони полюбляють ласощі й чекають на ще¬дрий Новий рік, вітає їх з наступаючим святом.
Надавши такого спрямування змісту розваги, дорослі допоможуть дітям усвідомити, з якими моральними надбаннями кожний з них йде у новий рік. Святкова розвага із особливими побажаннями й проханнями до Миколая, з прикладами добрих вчинків і справ дітей, з улюбленими піснями, іграми, віршами, танцями ма¬люків, грою на дитячих музичних інструментах, стане свідченням особистісного зростання дошкільнят.
Обираючи тематику музичних розваг старших дошкільників, бажано спрямовувати її в русло дитя¬чої кмітливості, вигадки, імпровізації, творчості в ці¬лому: Впізнав музику — танцюй!; Впізнаєш, мело¬дію — заспіваєш пісню; Ми — знавці пісень з мультфільмів; Озвучений мною навколишній світ; Танцювальні вигадки хлопчиків і дівчаток тощо.
Позитивними є звернення до улюбленого дитячо¬го репертуару і знайомих музичних явищ: Народні музичні ігри — на дідусевому подвір'ї; У коло ста¬вайте — танцюйте, співайте!: Марші на теми українських народних пісень; Танцювальна музика народів світу — слухаємо, музикуємо, пластично імпровізуємо тощо.
Улюбленими видами розваг у старшому дошкіль¬ному віці стають музичні драматизації казок у виконанні самих дітей, вистави різних видів театрів спіль¬ними зусиллями дітей і дорослих, за вибором дітей і педагогів.
Традиційним стало пов'язувати тематику музичних розваг із творчістю видатних митців минулого і сього¬дення. Важливо в тематиці втілити життєву і музич¬ну спрямованість розваги. Ось орієнтовні приклади тематики розваг: Композитори світу — про пори року; Музично озвучені вірші Тараса Шевченка; Українська абетка в дитячих піснях /Канни Коло-дуб; Слухаємо пісні сучасного композитора Ірини Кириліної тощо.
Творчій спрямованості програми відповідатиме підготовка з дітьми таких видів розваг: невеличких концертів дитячої творчості, наприклад, Дитячі пісні — про головне; Я і ми — в оркестрі разом; Танцювальний зоопарк або інших; фестивалів ди¬тячих талантів, як-от: Ми — вигадливі танцівники; Мої пісні — моїй країні; Ми — веселії музики; Хо¬чеш - стати зіркою — стань нею; фестивалів ро¬динної творчості, наприклад, Тато, мама, я — му¬зикальна сім'я тощо.
Концерти дитячої творчості та фестивалі не бажа¬но організовувати як показові для сторонніх осіб. Важливим у їхній підготовці є ініціатива кожної ди¬тини виконати вже відоме з улюбленого репертуару, вигадати щось нове за власним задумом чи за допо¬могою вихователя, імпровізувати в процесі самої роз¬ваги під впливом красивої музики і уявних обставин, запропонованих музичним керівником. Номінацій у фестивалі має бути не менше за кількість дітей, а мо¬же й більше. Варто відмітити щонайменші успіхи дош¬кільняти, прагнення до створення краси (граціозність, вишуканість, гармонійність, виразність), дитячу вигад¬ку (оригінальне втілення образу), натхнення -й емоцій¬ну захопленість процесом творення, старанність (дос¬коналість виконавства на дитячому рівні) тощо.
Позитивними естетичними і моральними пережи¬ваннями для дітей можуть стати святкування дня освідчення у приязні й любові (Валентинів день), вечори народного гумору, жартівливих пісень, хороводів і танців, тематичні концерти у виконанні педа¬гогів і дітей, систематичне слухання аудіозаписів му¬зично ілюстрованих казок, музичних фрагментів з дитячих опер і балетів тощо.
В мистецькій атмосфері розваг дорослі спрямо¬вують дітей до емоційного й усвідомленого пережи¬вання мистецтва і життя, до активного виявлення кожної дитини у виконавстві, до розгортання змісту розваги спільними зусиллями.
Бажано варіативно планувати музичні розваги. Добре, якщо перспективне планування проведення розваг з кожною групою відображуватиме різні види розваги, які пропонуються програмою і, можливо, де¬які додаткові. Разом вони розширюватимуть мистецькі уявлення дітей, урізноманітнюватимуть їхні враження, взаємо доповнять одне одного. Уточнення тематики розваг спрямовуватиме дорослих і дітей до головно¬го, найсуттєвішого в ній, до обрання доцільних художніх засобів для втілення змісту розваги.


/Files/images/file_php_id=164102800097092eb625e2dbd32f97c6febf9edf01.gif

Кiлькiсть переглядiв: 4933