З давних давен наш народ вимріяв, виплекав сотні тисяч пісень. Український народ відноситься до холодних культур, тобто до тих культур, що передавали інформацію не письменним а усним шляхом, з вуст в уста за допомогою пісень, легенд, ігор. Український фольклор у наш час – це най давнішня і найдорожча святиня, яку отримали від минулого, все те що відрізняє нас від інших культур. Де показує нам особливий шлях у вихованні дітей, наш побут, здобуття високої моральності і духовності кожної людини. Зберегти її і передати нащадкам наш обов’язок .
Для багатьох видатних композиторів так: М. Глінки, Людвига ван Бетховена, П.І. Чайковського, Мусоргського та інших композиторів народна музика була джерелом натхнення та ідей. Багато педагогів-музикантів використовували і використовують в своїй роботі народну музику.
Чому саме за допомогою українського музичного фольклору найкраще розвивати музичні здібності дошкільнят? По - перше , українська земля завжди славилася своїми піснями і талановитими людьми. Ось як висловився М.В.Гоголь : «Пісня в Україні – все : і поезія, й історія, і батьківська могила»
За допомогою використання українського музичного фольклору у дошкільнят розвивається творчий потенціал. Здійснюється вільний вибір дитиною щодо участі у різних видах музичної діяльності. На протязі вивчення одного твору дитина може обирати, що їй подобається більше: співати, створювати хореографічно-пластичне дійство, чи музикувати на інструментах. Завдячуючи цікавій формі українських народних пісень в формі діалогу, запитань – відповідей у дітей розвивається уміння надавати співу емоційну окрасу.
Український фольклор відрізняється від фольклору інших народів своєю гармонією , мелодійністю , ніжністю, ліричністю. В українському дитячому фольклорі дуже багато пестливих , ласкавих слів : «Ой ти коте-коточок. Не ходи у садочку».
Яку пісню, гру не співай в кожній велика насиченість ніжності , грайливості, пестливості, доброти, що дуже важливо в музичному розвитку дошкільного віку (як засіб створення позитивного, емоційного настрою).
Український дитячий фольклор надзвичайно ритмічний, тобто легкий для сприйняття дитиною бо чуття ритму вроджене. У кожній фразі дія :
«Ой чук, чук ! Наловив дід щук,
Баба наварила, діда накормила.»
або
«Гу-ту-ту, гу- ту-ту, вари кашку круту.
Підливай молочка погодуй козачка»
Що може заспокоїти роздратовану дитину краще за колискову пісню? Яку створили та вдосконалили на протязі багатьох літ, якою користувалися віками:
«Котику сіренький, котику маленький,
Котик волохатий, не ходи по хаті,
Не буди дитяти.»
Пульсація цього твору також сама як і серцебиття спокійного серця. Мелодія проста, легко запам’ятовується , мелодійна. Слова лагідні, пестливі, близькі до світу кожної дитини, як сто років, так і тепер. Український дитячий фольклор включає в себе багато ігор, в які входять співи, рухи, прийняття на себе ігрового образу. Таким чином за допомогою цікавого сюжету у фольклорних іграх - дійствах розвиваються співочі здібності, творчість рухів.
Наприклад такі ігри : «Галя по садочку ходила», «Зайчик», «Ой Василю - товаришу», «Мак». Взяти гру «Мир-миром», то ми побачимо, що її текст привчає любити інших дітей, отримувати радість від спілкування один з одним. Мелодія цього твору мелодійна, легко запам’ятовується :
«Мир – миром , пироги з сиром.
Варенички в маслі, ми дружечки красні,
Обнімаймося, поцілуймося».
Велика цінність українського музичного фольклору в тому, що він ознайомлює дитину з оточуючими, з старовинними обрядами, традиціями. Прикладом цього є улюблені дітьми обрядові та ритуальні пісні (русальні, обжинкові, різдвяні та інші). Діти ознайомлюються в цікавій ігровій формі з традиціями свого народу і розвивають своє вміння співати , творити.
Для розвитку музичних здібностей дітей український фольклор має багато переваг: велика художня цінність, музична мудрість виточена на протязі віків, доступність, мелодійність, варіативність.
За допомогою українського дитячого фольклору ми виховуємо з маленької дитини – людину, яка поважає своїх співвітчизників, любить свою батьківщину, пишається тим що живе на Україні.