НАШ УЛЮБЛЕНИЙ САДОЧОК!

(Із спогадів Романової Н.О. – музичного керівника ДНЗ).

В 1986 році цей садочок тільки-но відкривався. У порівнянні з попереднім дитячим садком, це було чарівне царство: басейн, просторі холи, величезна музична зала, світлі групові кімнати, роздягальні, спальні, обладнана кухня, цілий комплекс медичних приміщень і, звичайно, прекрасні ігрові майданчики на вулиці.

Варто сказати, що працюючи ще у другому дитячому закладі, ми, після основної роботи, до самої ночі працювали в новому приміщенні: відтирали на колінах плитку від залишків ремонтних робіт, наводили порядок та комфорт у групах, разом завозили меблі, посуд, обладнання.

Одного разу наша перша завідувачка – Домніч Любов Єгорівна – доручила нам важливе завдання: в нову будову отримати телефонний номер. З якою гордістю ми це зробили!

І ось настав час, коли ми повинні були прийняти перших дітей у новому садочку. Зранку від кухні доносились смачні аромати, в групах відбувались останні приготування, нещодавно пофарбований паркет у музичній залі чекав дітей до розваг.

Аж ось хтось гукнув: "Ідуть!", і всі побігли до вікон. Біля арки напроти з’явився силует вихователя. Це була Борисенко Надія Петрівна, яка в одній руці тримала величезний мішок з іграшками, а в другій – кінець довгої мотузки. За ту мотузку держались та йшли один за одним її малюки. Позаду, завершуючи цю процесію, рухалась їхня няня: Заіка Ольга Олександрівна. Це і були перші мешканці нашого дитячого садка № 323, який уже мав назву "Попелюшка", бо був названий в честь тих дівчат, жінок, які приклали свої працьовиті руки до створення в ньому затишної атмосфери.

Спочатку в дитячому садочку працювало 4 групи. Далі до них приєднувались по черзі всі інші. Групи ставали кращими, комфортнішими. Кожна група отримувала свою назву. Так заявились групи: "Червоний капелюх", "Золотий ключик", "Колосок", "Бембі", "Капітошка" та інші.

Вакантним місцем залишалось місце тренера з плавання. Та ось заявився гарний, молодий, завзятий перший тренер із плавання – Поляков Михайло Едуардович – єдиний чоловік у нашому жіночому колективі. Прийшов час відкриття басейну. Це було чарівне костюмоване дійство для дітей, яке почалося в музичній залі, де були присутні почесні гості з обласного, міського та районного відділів освіти. Цар морів та океанів Нептун привітав усіх дітей та гостей з величезним святом – відкриттям нового водяного королівства – нашого басейну. Він запросив до водних просторів дитячого садка, де їх зустріли Русалоньки, Дельфіни, Медузи, інші водяні мешканці. Свято закінчилось сюрпризом, який був піднятий з "дна морського" у вигляді величезної мушлі.

З часом територію садочку доповнювали дерев’яні споруди: драбинки, гірки, ребристі доріжки, хатинки тощо. Колектив садка завжди працював над озелененням території: саджав дерева, розбивав рабатки та клумби.

Всім хотілось, щоб наш садочок був найкращим і найпримітнішим. І його примітили, нас стали відвідувати не тільки місцеві гості, а й іноземні делегації. Так у нас перебували гості з Італії, з Америки, з Франції, з Австралії... Це були незабутні часи спілкування з іноземцями. А спілкувалися ми з ними щирою посмішкою. Вони відвідували усі групи, дарували подарунки дітям.

Не дивлячись на те, що колектив дитячого садка був дуже молодий, уже в той час він показав себе працьовитим, творчим, відданим своїй справі. Неодноразово ми приймали участь в методичних об’єднаннях району, конкурсах "Вихователь року" і, варто сказати, що займали призові місця (Коротун О.М. – ІІ місце – 1990 рік, Кур’янова Л.М. – І місце, Леусенко Л.О. – II місце – 1995 рік, Капніст Н.О. – фіналіст – 2008 рік, Степась О.О. – лауреат – 2011 рік).

Колектив постійно знаходився в пошуках оптимальних форм і методів роботи з дітьми. Нові підходи, нові педагогічні технології завжди знаходили втілення в навчально-виховній роботі дошкільного закладу. Нашими методистами були: Левіцька Вікторія Федорівна, Мережко Валентина Іванівна, Сікорська Ганна Миколаївна. Усміхнені обличчя, добрі серця, могутній творчий потенціал і безмірна любов до своєї професії – ось що поєднувало педагогів протягом багатьох років їх сумісної праці!

Поряд з буднями були і свята. Співпрацівники прагнули не тільки працювати разом, поряд, а й разом проводити свій вільний час поза роботою. Ми організовували капусники до свят, проводили конкурси, відзначали дні народження співробітників тощо. Наші колеги ставали "народними артистами" в нашому тісному, майже сімейному колі.

Дошкільний заклад сьогодні – це змістові та корисні заняття, це змога виховувати самостійність та відповідальність, це можливість цікаво проводити самостійну діяльність, це здорове та смачне харчування, це зміцнення та загартування організму, це світ здійснення дитячих мрій та бажань. Приємно відзначити, що добрі традиції, які ми прагнули зародити з моменту відкриття дитячого садка, живі по сьогоднішній час. І це нас завжди радує і надихає на нові творчі починання!!!

А ось й одна з найперших та найголовніших попелюшок дитячого садка, - Домніч Л.Є., перша завідуюча

Всім хотілось, щоб наш садочок був найкращим і найпримітливішим. І його примітили... Нас стали відвідувати не тільки місцеві гості, а й іноземні делегації, так у нас перебували гості з Італії, з Америки, з Франції, з Австраліi.

Усміхнені обличчя, добрі серця, могутній творчий потенціал і безмірна любов до своєї професії- ось що поєднувало педагогів протягом багатьох років їх сумісної праці!

Не дивлячись на те, що колектив дитячого садка був дуже молодий, вже в той час він показав себе працьовитим, творчим, відданим своїй справі, принявши участь у конкурсах "Вихователь року -1990,1995,1996"