Діти з особливими освітніми потребами

Діти з особливими потребами, серед яких виокремлюють помірні, середні та значні, а також талановиті та обдаровані діти потребують спеціальних умов навчання для отримання освіти, яка відповідає їхнім освітнім запитам. Керівництво має створити програми навчання для всіх дітей дошкільного віку, включаючи й дітей з особливими потребами, які проживають у їх районі.

Характеристики

Щоб визначити, чи необхідна дитині спеціальна освітня програма, слід врахувати такі характеристики:

навчання- як дитина обробляє інформацію, сприймає нову інформацію та утворює зв'язки між поняттями;

інтелект- здатність аргументувати та розуміти інформацію й поняття;

комунікація- як дитина використовує мову для спілкування та розуміння світу;

фізичні характеристики- загальна і тонка координація рухів, стан здоров'я чи будь-які інші обмеження, як то проблеми зору чи слуху;

навчальна поведінка- як дитина реагує на довкілля та інших людей, відповідна вікова поведінка й ознаки самостійності, здатність пристосовуватись до нових ситуацій.

ДИТИНА ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ

Причини затримки психічного розвитку у дітей.

Причин, які зумовлюють затримку психічного розвитку у дітей, багато. Це можуть бути:

несприятливі умови виховання;

спадкова схильність;

довготривалі хронічні захворювання у ранньому дитинстві;

порушення функціонування мозку, що виникають ще під час внутрішньоутробного розвитку;

ускладнені пологи.

Отже, затримку психічного розвитку можуть спричиняти різноманітні чинники. Час виникнення, глибина, особливості прояву цього відхилення у психічному розвитку дитини різні. Батькам дуже важливо вчасно помітити та докласти зусиль для їх усунення упродовж перших 6-ти років життя, оскільки цей час є визначальним для майбутнього успішного навчання дитини у школі та й усього її подальшого життя.

ДИТИНА ІЗ ПОРУШЕННЯМ СЛУХУ

Як спілкуватися з дитиною?

Правильно організоване спілкування має надзвичайно великий навчальний і виховний потенціал. Спілкування - безцінне джерело мовленнєвого розвитку дитини з порушенням слуху. Щоб ним скористатися важливо пам'ятати, що:

Щоб розвивалося словесне мовлення дитини з порушенням слуху, з нею необхідно постійно спілкуватися.

Словесне мовлення дитини потрібно формувати під час спілкування у спільній діяльності: під час виконання побутових дій, режимних моментів, малювання, ліплення, конструювання, гри.

Говорити з малюком потрібно:

однією літературною словесною мовою (не змішувати українську і російську, діалектну);

у нормальному темпі, не поспішаючи, але й не уповільнювати, не розтягувати мовлення штучно;

при достатньому освітленні;

голосом нормальної сили (на відстані можливо дещо гучніше);

чітко промовляти, не „ковтати" закінчення;

дотримуватися правильних інтонацій;

не відвертатися;

не робити зайвих рухів, які можуть відвернути увагу;

емоційно заохочувати дитину до спілкування.

Якщо дотримуватися цих правил, буде простіше залучити малюка до спілкування, а йому легше зрозуміти співрозмовника. Зрозуміло, що дитина не одразу, а лише з часом почне розуміти сказані дорослим слова.

ДИТИНА ІЗ ПОРУШЕННЯМ ЗОРУ

Увага! Небезпечно:

при короткозорості високого ступеня- важкі фізичні навантаження, віджимання, стрибки, підйом важких предметів; різкі струси організму, навіть легкі удари в очі; тривале перебування з опущеною донизу головою;

при короткозорості середнього ступеня- травми очей, піднімання важких предметів, нахили тулуба;

при короткозорості слабкого ступеня- читання і письмо з низько нахиленою головою, травми очей; неприпустимо, щоб волосся з лоба спадало на очі.

ДИТИНА ІЗ ПОРУШЕННЯМ РОЗУМОВОГО РОЗВИТКУ

Що потрібно знати про вплив розумової відсталості на загальний розвиток дитини? Розумова відсталість виникає внаслідок органічного ушкодження центральної нервової системи, яка є необхідною основою для розвитку мислення дитини, пам'яті, уявлення, сприймання предметів та явищ навколишнього світу (тобто, основою психічного розвитку). Саме психологічний розвиток забезпечує формування умінь спілкуватися, цілеспрямованих дій, активності та інших якостей, які визначають можливості до адекватного існування дитини в оточуючому середовищі. Особливий характер перебігу психічного розвитку дитини призводить і до специфічного психологічного розвитку, зокрема: особливостей в інтелектуальній, емоційній, поведінковій, ціннісній та мотиваційній сферах її особистості.

Основними показниками психічного розвитку дитини є:

розвиток пізнавальної сфери (сприйняття, увага, пам'ять, уява, мислення);

формування системи особистісних відносин (емоції, потреби, мотиви, установки, ціннісні орієнтації, спрямованість та ін.);

оволодіння системою різноманітних практичних та розумових дій, які забезпечують розвиток здібностей до продуктивної та творчої діяльності.

ДІТИ З ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ

Що потрібно для повноцінного розвитку мовлення малюка?

Оволодіння мовленням- складний, багатосторонній психічний процес. Його поява і подальший розвиток залежать від багатьох чинників. Мовлення починає формуватись лише тоді, коли головний мозок, слух, артикуляційний апарат дитини досягнуть певного рівня розвитку. Це значною мірою залежить від оточуючого середовища. Якщо дитина не отримує нових яскравих вражень, якщо не створені умови, що сприяють розвитку рухів і мовлення, то затримується її фізичний і психічний розвиток. Малюкові потрібні регулярна мовленнєва комунікація, турбота та любов. Якщо дитину позбавити повноцінного спілкування з дорослими або звузити його тільки до одноманітних побутових ситуацій (годування, прогулянок та сну), у неї може виникнути затримка мовленнєвого розвитку.

Що таке затримка мовленнєвого розвитку та які її наслідки?

Затримка мовленнєвого розвитку (ЗМР) - це повна відсутність мовлення або значне його відставання у дітей раннього віку. Якщо вчасно не помітити відставання у мовленнєвому розвитку малюка, ЗМР може перерости у складний системний розлад - загальний недорозвиток мовлення, який важко подолати.

Які можливі причини затримок мовленнєвого розвитку у дітей?

Причини затримки мовленнєвого розвитку численні, серед них: педагогічна занедбаність, відсутнє чи недостатнє спілкування з малюком, загальна ослабленість дитини після перенесених інфекційних захворювань, ускладнення під час вагітності та пологів матері.

Які є види затримок мовленнєвого розвитку?

У дітей можуть виникати такі затримки у мовленнєвому розвитку:

І. Затримка на стадії емоційного спілкування.Емоційний контакт з дорослим замінює у дитини вербальну комунікацію, тобто вона усміхається, лащиться і цих емоцій у спілкуванні з дорослим їй достатньо.

ІI. Затримка на стадії називання.Дитина намагається сказати те чи інше слово лише після того, як його промовив дорослий. У конкретній ситуації вона називає предмет, проте, у реальній взаємодії з людьми своє мовлення замінює вказівними жестами, вимогливими вигуками тощо. Це призводить до знервованості, примхливості дитини, адже вона не може усвідомити, чому її не розуміють ні дорослі, ні однолітки.

III. Відсутність інтересу до спілкування.У дитини не виникає потреби у створенні емоційних і вербальних контактів з оточуючими. Відсутність необхідних зв'язків з людьми виявляється у прагненні робити усе самій; дорослий, як партнер по спільній діяльності, співрозмовник, їй не потрібен. Дитина вокалізує, продовжує маніпулювати з предметами, не реагуючи на звернене мовлення.

IV. Затримка на стадії "дитячих слів".Дорослий, намагаючись досягти якомога тіснішого контакту з дитиною, використовує в своєму мовленні "дитячі слова" на зразок "ам-ам" (їсти), "ту-ту" (поїхали), "ня-ка" (шапочка) та ін., що гальмує оволодіння правильним мовленням.

ДІТИ З АУТИЗМОМ

Аутизм- це розлад, який виникає внаслідок порушення розвитку мозку і характеризується відхиленнями у соціальній взаємодії і спілкуванні, а також стереотипністю у поведінці та інтересах. Всі вказані ознаки з'являються у віці до 3 років.

Як розпізнати аутизм?

Деякі діти, яким пізніше ставлять діагноз "аутизм" з'являються на світ з витонченим, інтелігентним виразом обличчя (за висловом одного з перших дослідників аутизму - Л.Каннера, це "обличчям принца"). Симптоми аутизму можуть почати виявлятися від 1,5 до 3 років у дитини, яка до цього розвивалася начебто нормально.

УВАГА: втрата дитиною певних навичок чи функцій, які вона раніше мала, - суттєвий показник, що може сигналізувати про органічні порушення, зокрема такі, що притаманні аутизму.