Ми маємо відповідь

Що робити, якщо ваш малюк частіше мовчить, ніж говорить? А може, він корову називає "му-му"? На питання, які турбують батьків, відповідають наші фахівці-логопеди.

Шановні батьки!

Якщо Вас турбує мовлення вашої дитини будьте готові до наступних питань, які ви можете почути від логопеда:

1.Як відбувалась вагітність і пологи, чи не супроводжувались вони ускладненнями.

2.Як відбувався фізичний розвиток дитини у перший рік життя.

3.Як розвивалось мовлення дитини (гуління, лепет, перші слова, фрази).

4.Чи не перенесла дитина якесь захворювання, травму.

5.Якими були умови її виховання, чи не спостерігались порушення мовлення у людей з близького оточення дитини,двомовність в сім’ї.

6.Що турбує батьків відносно мовлення дитини.

7.Чи усвідомлює дитина свою мовленнєву ваду і як реагує на неї.

8.Чи звертались раніше батьки до логопеда, якщо так, то коли, якими були результати

1. Питання: чи нормально, коли майже п’ятирічна дитина "варення" наполегливо продовжує іменувати як «валення»? Чи допоможе розучування спеціальних дитячих віршиків самостійно впоратися з цією проблемою?

Відповідь: Те, що дитина у 4-5 років замінює «р» на «л» не виходить за рамки цієї вікової групи. Батькам не варто надмірно турбуватися і зловживати зубрінням віршиків, в яких вживається буква «р». Фахівці вважають, що це не тільки не прискорить процес становлення ідеально- правильної вимови, а й, навпаки, може у результаті призвести до зворотного результату: дитина стане промовляти звук «р» неправильно, тому що в основному буде при вимові використовувати вібрацію щік і губ, а не кінчик язика.

2. Питання: Чи треба щось терміново починати робити, якщо малюк, який ще тільки починає говорити, а вже заїкається? Каже, наприклад, у такому ритмі: "Та, та, та, тато, пішли .." Або дитина одне й теж слово по кілька разів повторює в пропозиції … не заїкаючись .. а просто повністю повторює одне й те саме слово .. Чи треба починати батькам хвилюватися з цього приводу.

Відповідь: В подібних випадках до логопеда звертатися поки зарано. Коли мова йде про малюків, яким ще не виповнилося й трьох років, подібні порушення у промові не страшні. Це поки що виглядає як невелика вікове порушення. У логопедії це називається заїканням розвитку. Зазвичай таке "заїкання" виникає досить раптово і так само раптово припиняється. Проблема зазвичай вирішується сама собою, якщо дорослим на заїкання дитини не акцентувати увагу. Не варто постійно робити малюкові зауваження з приводу вимови слів, постійно його виправляти, примушувати кілька разів правильно повторювати сказане.

---

3. Питання: Часто батьки зі своєю дитиною продовжують розмовляти, вживаючи "дитячу мову", сюсюкати з ним, вживати в мові зменшувальні слова. Чи шкідливо це для розвитку дитини?

Відповідь: Психологи та педагоги вважають, що з дітьми треба з самого народження розмовляти на нормальною дорослою мовою. Ні в якому разі не варто сюсюкати з дитиною, наслідувати його слівець. Навпаки, треба вчити дитину говорити правильно. Якщо з’ясовується що дитині властиво постійно перекручувати слова, то потрібно звернутися за консультацією до логопеда. Фахівець допоможе розібратися в причині "коверканья". Можливо, що це не просто погана звичка, а щось заважає дитині правильно і чітко вимовляти слова.

---

4. Питання: Іноді дитина вимовляючи слова з шиплячими типу "шафа", просуває язичок між зубами. Чи пройде це без втручання фахівця-логопеда?

Відповідь: Звичка постійно між зубами язичок може з часом розвинутися в шепелявість. Тут буде потрібна допомога логопеда. Систематична робота з фахівцем допоможе вашій дитині уникнути виникнення цього мовного недоліку. Чим молодша дитина, тим менше доведеться затратити зусиль, для того, щоб шкідливі звички не встигли закріпитися.

---

5. Питання: Хлопчикові 3,3 роки, каже фразами, але ковтає закінчення, почав говорити зовсім не давно в 3 роки. Скажіть, будь ласка, що з цим робити, це нормально чи потрібна допомога логопеда?

Вiдповiдь: Якщо дитина тільки почала говорити, то це поки не біда. Але розвивати мову все одно потрібно. Читати і розучувати коротенькі пісеньки і віршики, розвивати пальчики, повторювати слова за дорослим, читати книжки, поправляти дитину, коли вона не договорює і просити її повторити. Все буде відбуватися не швидко, але, сподіваюся, у вас все вийде. Поки що допомога логопеда не потрібна. Якщо до 4 років дитина буде говорити також, то тоді можуть знадобитися логопедичні заняття.

6. Питання: Моїй дитині 5 років. Деякі звуки вона промовляє неправильно. Уякому віці нам треба звернутися за допомогою до логопеда?

Відповідь: При нормальному мовленнєвому розвитку не пізніше, ніж к 5 рокам дитина має оволодіти правльною звуковимовою усіх звуків мови. Якщо це не відбувається, то дефекти мови можуть закріпитися. Необхідно обов'язково проконсультуватися з логопедом для вияснення причин, які заважають дитині своєчасно оволодіти правильною звуковимовою.

7. Питання: Добрий день! Підкажіть будь ласка , чи варто турбуватися, що дитина в 3,2 роки не розмовляє. Він каже: мама , тато , баба , так, ні , сядь , стій , на, повторює практично всі слова по складах , але повністю слово вимовляти не хоче. Чи варто звертатися до логопеда або може ще почекати ?

Відповідь: Звернутися варто , в три роки дитина повинна говорити реченнями. Хлопчики завжди запізнюються , але краще сходити до невролога і логопеда.

8. Питання: У ciм'iговорять двома чи декількома мовами. Батьки xomiлu б, аби дитина знала ці мови, але як це вплине на розвиток мовлення дитини? Чи не «заплутається» малюк?

Відповідь: Якщо кожен із близьких родичів малюка буде спілкуватися з ним своєю рідною мовою,малюк засвоїтъ дві мови. Плутанини не буде. Дитина розмовлятиме двома мовами, але мовлення буде розвиватися із затримкою, адже активний i пасивний словник такого малюка буде поповнюватися вдвічі більшою кількістю слів, ніжу малюка iз сім’ї, в якій розмовляютъ однією мовою. Батькам слід більше працювати з малюком над правильною вимовою звуків.

9. Питання: Що таке загальне недорозвинення мовлення?

Відповідь: Загальне недорозвинення мовлення (ЗНМ)- складне мовленнєве порушення, при якому у дитини з нормальним слухом та інтелектом порушуються усі компоненти мови: лексика, фонетика, граматика. Мовленнєвий недорозвиток може бути виражений в різному ступені: від повної відсутності мовленнєвих засобів спілкування до розгорнутого мовлення з окремими елементами лексико-граматичного та фонетичного недорозвитку. Перший рівень мовленнєвого розвитку.Мовленнєві компоненти спілкування вкрай обмежені. Цей рівень характеризується або повною відсутністю мовлення або активний словник дітей складається з невеликої кількості звуконаслідувань та звукових комплексів. Широко використовуються жести та міміка. Діти користуються одним й тим самим комплексом для позначення предметів, дій, якостей, інтонацій та жестів, пояснюючи різницю значень. Лепетні утворення, в залежності від ситуації, можна розцінювати як однослівні речення. Відсутнє розуміння значень граматичних категорій. При сприйманні зверненої мови домінуючим виявляється лексичне значення. Звукова сторона мовлення характеризується фонетичною невизначеністю. Відмічається нестійке фонетичне оформлення. Кількість дефектних звуків може значно перевищувати кількість звуків, що вимовляються правильно. Основною відмінністю мовного розвитку цього рівня є обмеження сприймання та відтворення складової структури слова.

Другий рівень мовленнєвого розвитку.Перехід до нього характеризується підвищеною мовленнєвого активністю дитини. Спілкування здійснюється шляхом використання постійного, але все ще спотвореного та обмеженого запасу загальновживаних слів. Диференційовано позначаються назви предметів, дій, окремих ознак. На цьому рівні можливе користування займенниками, простими прийменниками в елементарних значеннях. Діти можуть відповісти на запитання за картиною, пов'язані з сім'єю, знайомими подіями навколишнього життя.

Мовленнєва недостатність чітко проявляється в усіх компонентах.Діти користуються лише простими реченнями з 2-3, іноді 4-х слів. Словниковий запас значно відстає від вікової норми: виявляється незнання багатьох слів, що позначають частини тіла, тварин та їх дитинчат, одягу, меблів, професій.

Відмічаються грубі помилки у використанні граматичних конструкцій:

- змішування відмінкових форм («іде машину» замість на машині);

- часте використання іменників у називному відмінку, а дієслова в інфінітиві або у формі 3-ої особи однини та множини теперішнього часу;

- у використанні числа та роду дієслів, при змінюванні іменників за числом («пат стіця» - п'ять стільців);

- відсутність узгодження прикметників з іменниками, числівників з іменниками.

Фонетична сторона мовлення характеризується наявністю багато численних спотворень звуків, замін та змішувань. Порушена звуковимова м'яких та твердих звуків, шиплячих та свистячих, африкат, дзвінких та глухих («папуся» - бабуся). Проявляється дисоціація між здібністю правильно вимовляти звуки в ізольованому положенні та їх використанням у спонтанному мовленні.

Типовими залишаються також ускладнення в засвоєнні звуко-складової структури. Часто при правильному відтворенні контуру слів порушується звуконаповненість: перестановка складів, звуків, заміна або пропуск складів.

Третій рівень мовленнєвого розвиткухарактеризується наявністю розгорнутого фразового мовлення з елементами лексико-граматичного та фонетико-фонематичного недорозвитку.

На даному етапі діти вже користуються всіма частинами мови, правильно вживають прості граматичні форми, намагаються будувати складнопідрядні та складносурядні речення. Покращується стан звуковимови, відтворення слів різної складової структури. У дітей вже немає труднощів у називанні предметів, дій, ознак, якостей, добре знайомих їм з життєвого досвіду. Вони можуть вільно розповідати про свою сім'ю, про себе, складають невеличкі розповіді.

Однак, більш глибоке вивчення всіх сторін мовлення дозволяє з'ясувати, що усі компоненти мови: лексика, граматика, фонетика, - залишаються недорозвиненими. У вільних висловлюваннях переважають прості поширені речення, майже не використовуються складні конструкції. Відмічаються аграматизми: помилки в узгодженні числівників з іменниками, прикметників з іменниками в роді, числі та відмінку. Розуміння зверненої мови значно розвивається та наближується до норми. Відмічається недостатнє розуміння змін значення слів за допомогою префіксів, суфіксів; спостерігаються труднощі в розрізненні морфологічних елементів, що виражають значення числа та роду,розуміння логіко-граматичних структур, що виражають причинно-наслідкові, часові та просторові відношення.

Недостатній розвиток фонематичного слуху та сприймання призводить до того,що у дітей самостійно не формується готовність до звукового аналізу та синтезу слів, що згодом не дозволяє їм успішно оволодіти грамотою без допомоги логопеда.

Причини ЗНМ:

1. Під час внутрішньоутробного розвитку: інтоксикації; токсикоз; порушення кровообігу плоду.

2. Під час пологів: мозкові крововиливи, гематоми; асфіксія; пологові травми.

3. У ранньому віці дитини: травми голови.