В кожному окремому закладі дошкільної освіти медичні працівники разом із керівником закладу розробляють заходи оздоровчо-профілактичної роботи на літній період, які затверджуються керівником закладу, погоджуються із територіальною СЕС.
В кожному ЗДО необхідно розробити схеми та графіки загартування, чітко визначити в режимі дня оптимальний час і терміни проведення загартовуючих процедур, їх доцільність. Визначити, які загартовуючі заходи проводяться під час прогулянки, перед обідом, після обіду, після денного сну. Для їх проведення необхідно передбачити використання стаціонарного та виносного обладнання, тіньових навісів, надувних басейнів, лійок для обливання, індивідуальних килимків та ін.
- повітрям (повітряні ванни, прогулянки на свіжому повітрі)
- водою (місцеві і загальні контрастні обливання, обтирання, умивання, купання в басейні, полоскання горла)
- сонцем (сонячні ванни).
В ДНЗ проводяться й інші загартовуючі (ходіння босоніж по росяній траві, вологому піску, глині, камінні тощо) та профілактично-оздоровчі процедури (фітотерапія, аромотерапія, фізіотерапевтичні процедури, різні види масажу, ходьба по спеціально створених «доріжках здоров’я»). Актуальним сьогодні в системі зміцнення і збереження здоров’я дітей є впровадження здоров’збережувальних та здоров’яформувальних технологій, новітніх фізкультурно-оздоровчих методик в практику роботи дошкільних закладів. Поширеного впровадження набули кольоротерапія, лялькотерапія, арт-терапія, дихальна гімнастика, степ-аеробіка, психогімнастика, оздоровчі хвилинки впродовж дня та ін.
Загартовуючі та профілактично-оздоровчі процедури включаються до системи оздоровлення за призначенням лікаря та згодою батьків з урахуванням індивідуальних показників стану здоров’я дітей. Загартування проводиться відповідно до розроблених методик, відповідно до санітарно-гігієнічних норм, принципів.
Особливу увагу в літній період слід надати питанням безпеки життєдіяльності дітей – провести різні форми роботи з дітьми, педагогами, батьками щодо дотримання правил поведінки на дорозі, під час відпочинку на сонці, у лісі, біля водоймища тощо; про запобігання харчовим отруєнням та кишковим інфекціям.
Робота дошкільного навчального закладу має спрямовуватися на підтримку, збереження та розвиток здорового способу життя. Дітей треба ознайомлювати з поняттями про гігієну тіла, здоров’я і хвороби, зовнішність, основні органи, розвиток та безпеку організму і діяльності тощо. При цьому важливо дотримуватися принципів послідовності, систематичності, індивідуального підходу.
Літо є найбільш сприятливим періодом для укріплення здоров’я, загартування та всебічного розвитку дітей.
Працівникам дошкільного закладу необхідно організувати цілоденне перебування дітей на свіжому повітрі, відповідну віку тривалість сну і різних видів відпочинку. Тому, що повітря, сонце, вода, підвищення рухової активності дітей, збагачення їхнього харчування свіжими фруктами, овочами, ягодами – усе це забезпечує позитивний вплив на стан здоров’я дошкільників. При цьому необхідно пам’ятати про наявність відповідних температурному режиму та стану погоди одягу, взуття та головних уборів у дітей, забезпечення протягом дня повітряного та водного режиму дітей дошкільного віку.
Виключенням є такі несприятливі умови як:
- сильний вітер;
- температура повітря більше 35о С у затінку;
- злива, гроза;
- підвищений радіаційний фон тощо.
Ефективним засобом оздоровлення та фізичного виховання дітей є прогулянки, які організовують на ігрових майданчиках, обладнаних для кожної вікової групи.
Це час для розвитку інтересу до рухливих ігор та вправ, частіше вправляти в тих способах та видах основних рухів. Активна діяльність на прогулянці (ігри, фізкультурні комплекси, спортивні розваги, спостереження, трудова діяльність тощо) загартовує дітей, розвиває рухи, формує фізичні якості, підвищує життєвий тонус і сприяє всебічному розвитку. Тому в літній період варто забезпечити максимальну тривалість щоденного перебування дітей на свіжому повітрі.
Прогулянку здійснюють за будь-якої погоди за виключенням тих випадків, коли склалися небезпечні умови для її проведення. Літня прогулянка особливо важлива, тому що зі зменшенням навчального навантаження діти мають більше часу для самостійної діяльності. З'являється можливість пограти в улюблені ігри, використовуючи обладнання майданчиків, виносні іграшки та посібники, проявити свою ініціативу та творчі здібності.
Щоб зробити прогулянку цікавою та змістовною, вихователі ретельно планують її.
Прогулянки розширюють можливості індивідуальної роботи вихователя з дітьми. Малорухливих дітей варто активізувати, залучати до діяльності, яка сприяє розвитку інтересу до рухливих ігор та вправ, частіше вправляти в тих способах виконання рухів, і якими дитина володіє гірше. Активних і рухливих дітей слід переключати на діяльність, яка вимагає точності рухів, уваги та стриманості.
Основна мета роботи вихователя в літні місяці полягає у забезпеченні оздоровлення, збереження життя дітей та організації активної, змістовної, різноманітної та цікавої для них діяльності, під час якої формується дитячий колектив, засвоюються правила та виховуються позитивні навички культурної поведінки, накопичуються уявлення про навколишній світ та оточуюче середовище.
Вихователь планує та організовує різноманітну самостійну діяльність дітей за їхнім вибором: образотворчу діяльність з використанням пластиліну, олівців; розфарбовування; конструювання з будівельного матеріалу, паперу, природного матеріалу тощо.
Обов’язково у плані відображається робота вихователя з питань привиття дітям культурно-гігієнічних навичок.
В ранкові години з дітьми організовують навчально-пізнавальну діяльність (заняття):
- з фізичного розвитку – щоденно;
- з пізнавального розвитку
- природничий напрямок – 1 раз на тиждень;
- загально пізнавальний напрямок – 1 раз на тиждень;
- з художньо-естетичного розвитку
- музика – 1 раз на тиждень;
- малювання – 1 раз на тиждень;
- ліплення (або аплікація) – 1 раз на тиждень.
У ті дні, коли плануються екскурсія в природу чи пішохідний перехід заняття з фізкультури не проводиться.
Протягом дня з дошкільниками організовують:
- ігри (з правилами, творчі, з природними матеріалами);
- різні види праці;
- спостереження;
забезпечують:
- самостійна художня діяльність (музична, образотворча, театралізована, конструктивна);
- самостійна пізнавальна діяльність;
- самостійна ігрова діяльність.
Також з дітьми проводиться різноманітна трудова діяльність:
- прибирання групової кімнати;
- ремонт книг, посібників, настільно-друкованих ігор;
- прання лялькової білизни, носовичків, стрічок;
- виготовлення іграшок-саморобок;
- праця в природі.
Основне місце у другу половину дня займає різноманітна ігрова діяльність дітей. Планування роботи з організації сюжетно-рольових ігор з дітьми молодшого дошкільного віку має певні особливості: у календарному плані вихователь молодшої та середньої групи відображає не тільки створення умови для розгортання сюжетно-рольових ігор, але й прийоми навчання дітей діям з іграшками, показ певних ігрових дій, власну участь в іграх дітей. А вихователь дітей старшого дошкільного віку занотовує у плані прийоми, що стимулюють дітей до самостійності: вибір теми гри, розподіл ролей, встановлення позитивних, дружніх взаємин тощо.Доцільними будуть розваги, які можна провести на свіжому повітрі: ляльковий, настільний театр; дитячі концерти; спортивні, музичні, літературні дозвілля; читання художньої літератури з подовженням, розповідання казок та ін.
Влітку, як і взимку заняття складається з трьох частин, але при його проведенні необхідно кожного разу враховувати стан погоди і в залежності від того збільшувати або зменшувати навантаження.
Влітку заняття з фізкультури мають відрізнятися динамічністю, швидкою зміною діяльності. Вихідні положення не повиннібути стабільними, раз і назавжди закріпленими за даними вправами, їх треба частіше змінювати.
Спортивні(бадмінтон, городки, з елементами футболу, з елементами баскетболу).
Рухливі(ігри з ходьбою, бігом, рівновагою; з повзанням і лазінням; з киданням і ловлею предметів; зі стрибками; наорієнтування у просторі).
Рухливі ігри на свіжому повітрі слід проводити щодня:
Під час літньої спеки ігри з бігом або стрибками доцільно організовувати у другій половині дня, у затишку.
При поясненні гри не можна садити або ставити дітей обличчям до сонця. Сонце заважає дітям бачити вихователя, і вони погано сприймають пояснення і показ рухів у грі.
Рольові(згідно з вимогами програми, атрибути виносити на майданчик);
· купання починай при температурі повітря +25 °С та температурі води +17-19 °С;
· купайся тільки в спеціально відведених та обладнаних місцях;
· якщо пляжу поблизу немає, вибирай чистий пологий берег, але попередньо з’ясуй, чи немає на дні корячок, гострих підводних каменів, коловоротів, ям тощо;
· не купайся відразу після прийому їжі;
· знаходься у воді не більше 10-15 хвилин, не доводь тіло до ознобу;
· не плавай далеко від берега, не запливай за попереджувальні знаки;
· не переривай купання частими виходами із води і не стій мокрим на вітрі;
· потрапивши у сильну течію, не борись проти неї, а пливи за течією, наближаючись до берега;
· не входь у воду занадто розігрітим: перепади температури можуть спричинити судоми;
· при судомах не розгублюйся, намагайся утриматися на поверхні води і клич на допомогу;
· потрапивши у вир, набери побільше повітря у легені, занурся у воду і сильним ривком у бік за течією виходь з виру і випливай на поверхню;
· не лежи після купання на сонці, а відпочивай у затінку;
· при виході із води розітри тіло долонями або рушником насухо і одягнись.